Библия - Обещанное Восстановление

2-а хронiки

Розділ 25

1 У віці двадцяти й п'яти літ зацарював Амація, і двадцять і п'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Єгоаддан, з Єрусалиму.

2 І робив він угодне в Господніх оча́х, тільки не з ці́лим серцем.

3 І сталося, як зміцнилося царство за ним, то він повбивав своїх рабів, що забили царя свого, його батька.

4 А синів їх він не позабивав, як написано в книзі Мойсеєвого Зако́ну, що наказав був Господь, говорячи: „Не помруть батьки за синів, а сини не помруть за батьків, бо кожен за гріх свій помре́“.

5 І зібрав Амація Юду, і поставив їх за домом їхніх батькі́в, за тисячниками та за сотниками для всього Юди та Веніямина; і він перелічив їх від віку двадцяти́ років і вище, і знайшов їх три сотні тисяч ви́браного, здатного до війська, хто тримає ра́тище та великого щита́.

6 І найняв він із Ізраїля сотню тисяч хоробрих воякі́в за сотню талантів срібла.

7 І прийшов до нього Божий чоловік, говорячи: „О ца́рю, нехай не вихо́дить з тобою Ізраїлеве ві́йсько, бо Господь не з Ізраїлем, ні з жодним із синів Єфрема.

8 Але йди тільки ти, роби, будь відважний на війні! Інакше вчи́нить Бог, що ти спіткне́шся перед ворогом, бо в Бога є сила допомагати, або робити, щоб спіткну́тися“.

9 І сказав Амація до Божого чоловіка: „А що́ робити з тією сотнею талантів, що я дав Ізраїлевому ві́йську?“ А Божий чоловік відказав: „Господь може дати тобі більше від цьо́го!“

10 І відділив Амація їх, те ві́йсько, що прийшло з краю Єфремового, щоб ішло на своє місце. І дуже запали́вся їхній гнів на Юду, і вони вернулися на своє місце в запа́леному гніві.

11 А Амація зміцни́вся, і попровадив свій наро́д, і пішов до Соляної долини, і побив десять тисяч Сеїрових синів,

12 а десять тисяч живих узяли́ Юдині сини до неволі. І привели́ їх на верхі́в'я скелі, і поскида́ли їх з верхі́в'я тієї скелі, — і всі вони позабивалися.

13 А люди того ві́йська, що Амація вернув, щоб не йшли з ним на війну, розси́палися по Юдиних містах від Самарії й аж до Бет-Хорону, і повбива́ли з них три тисячі, і пограбували велику здо́бич.

14 І сталося по то́му, як прийшов Амація, побивши едо́млян, то він приніс богів Сеїрових синів, і поставив їх собі за богів, і перед ними вклоня́вся, і їм кадив.

15 І запали́вся Господній гнів на Амацію, і Він послав до нього пророка, а той сказав йому́: „На́що ти звертався до богі́в цього народу, богів, що не врятували народу свого від твоєї руки?“

16 І сталося, як він говорив це до нього, сказав йому цар: „Чи я поставив тебе за царевого дора́дника? Перестань собі, нащо вбивати тебе?“ І перестав той пророк, але сказав: „Я знаю, що Бог постановив погубити тебе, бо зробив ти це, і не слухав моєї поради“.

17 І радився Амація, цар Юдин, і послав до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говорячи: „Іди но, поміряємось!“

18 І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: „Терни́на, що на Лива́ні, послала до кедри́ни, що на Ливані, кажучи: Дай но дочку́ свою́ моєму синові за жінку! Та перейшла польова́ звірина́, що на Ливані, і витоптала ту терни́ну.

19 Ти сказав: Ось побив ти Едома, і підне́сло тебе серце твоє, щоб пиша́тися. Тепер сиди ж у своєму домі. На́що будеш дрочи́тися зо злом, і впадеш ти та Юда з тобою?“

20 Та не послухався Амація, бо від Бога було це, щоб віддати їх у руку ворога, бо зверта́лися вони до едо́мських богів.

21 І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і зустрі́лися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.

22 І був побитий Юда перед Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого́.

23 А Йоаш, цар Ізраїлів, схопи́в Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Єгоахаза, у Бет-Шемеші, і привів його до Єрусалиму, і зробив пролі́м в єрусалиському мурі, від Єфремової брами аж до брами Нарі́жної, чотири сотні ліктів.

24 І забрав він усе золото й срібло, та ввесь по́суд, що знахо́дився в Божому домі в Овед-Едома, та ска́рби царевого дому, та закла́дників, і вернувся в Самарію.

25 І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п'ятнадцять літ.

26 А решта діл Амації, перші та останні, ото вони написані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.

27 А від ча́су, коли Амація відступив від Господа, то склали на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, — і вбили його там.

28 І пове́зли його на ко́нях, і поховали його з батька́ми його в Давидовому Місті.

2-я Летопись

Глава 25

1 Амасии было двадцать пять лет, когда он стал царём, и правил он в Иерусалиме двадцать девять лет. Его мать звали Иегоаддань; она была родом из Иерусалима.

2 Амасия делал то, что Господь считал правильным, но он не следовал Господу всем сердцем.

3 Когда власть Амасии в царстве окрепла, он убил слуг, которые убили его отца.

4 Но Амасия не убил их детей, потому что подчинился закону, написанному в книге Моисея, в котором Господь приказал: «Родители не должны быть наказаны смертью за то, что сделали их дети, а дети не должны быть наказаны смертью за то, что сделали их родители. Каждый должен быть наказан смертью только за своё собственное преступление».

5 Амасия собрал вместе всех иудеев. Он разделил их на группы по семьям и поставил над ними начальников тысяч и сотен. Эти вожди отвечали за всех воинов: иудеев и вениамитян. Все мужчины, которые были избраны воинами, были двадцать лет и старше. Всего их было триста тысяч искусных воинов, готовых к бою, вооружённых копьями и щитами.

6 Амасия также нанял сто тысяч воинов из Израиля за 100 талантов серебра.

7 Но к Амасии пришёл Божий человек и сказал: «Царь, не позволяй израильскому войску идти с тобой, так как Господь не помогает израильтянам, Он не с народом Ефрема.

8 Может быть, ты укрепишься и подготовишься к войне, но только Бог может помочь тебе победить или проиграть».

9 Амасия сказал Божьему человеку: «А как же 100 талантов серебра, которые я уже заплатил израильскому войску?» Божий человек ответил: «Господь может дать тебе намного больше!»

10 Тогда Амасия отправил израильское войско домой в землю Ефрема. Эти люди очень рассердились на царя и на иудейский народ и вернулись домой очень разгневанными.

11 Тогда Амасия набрался храбрости и повёл своё войско в Соляную долину, в страну Едом. Там войско Амасии убило десять тысяч человек из Сеира.

12 Иудейское войско также захватило в плен десять тысяч человек. Иудеи привели этих людей, ещё живых, на вершину скалы и сбросили их, и тела их разбились о камни.

13 В то же время израильское войско напало на некоторые города Иудеи от Беф-Орона до Самарии. Они убили три тысячи человек и забрали много ценных вещей. Израильтяне были очень злы, так как Амасия не позволил им пойти с ним на войну.

14 Амасия, вернувшись после разгрома идумеян, принёс идолов, богов, которым поклонялся народ Сеира, и начал поклоняться этим идолам и сжигать в их честь благовонное курение.

15 Господь был очень разгневан на Амасию и поэтому послал к нему пророка. Пророк сказал: «Амасия, почему ты поклоняешься богам, которым поклонялись эти люди? Эти боги даже не могли спасти свой народ от тебя!»

16 Когда пророк всё ещё говорил, Амасия перебил его: «Мы никогда не делали тебя советником царя! Замолчи! Если ты не замолчишь, то будешь убит!» Пророк замолчал, но потом сказал: «Бог действительно решил уничтожить тебя, потому что ты поступил очень плохо и не послушал моего совета».

17 Амасия, иудейский царь, поговорил со своими советниками, а затем отправил послание к Иоасу. Амасия сказал Иоасу, израильскому царю: «Выходи, давай сразимся один на один». Иоас был сыном Иоахаза, а Иоахаз был сыном Ииуя.

18 Тогда Иоас, израильский царь, послал ответ Амасии, иудейскому царю. Иоас рассказал следующую историю: «Маленький терновый куст ливанский послал сказать большому ливанскому кедру: „Отдай свою дочь замуж за моего сына”. Но пришёл дикий зверь, прошёл по терновому кусту и уничтожил его.

19 Ты победил Едом и теперь, из-за этой победы, ты возгордился. Хвастайся об этом у себя дома! Не ищи сам себе беды! Иначе ты погибнешь, и Иуда погибнет вместе с тобой!»

20 Однако Амасия не послушался предостережения. Всё это случилось согласно замыслу Божьему. Так как народ Иудеи поклонялся богам, которым следовал народ Едома, Бог решил позволить Израилю разбить Иудею.

21 Тогда Иоас, израильский царь, вышел против Амасии, иудейского царя, и встретился с ним в Вефсамисе Иудейском.

22 Израильтяне разбили иудеев, и все иудеи разбежались по своим домам.

23 В Вефсамисе Иоас, израильский царь, захватил Амасию, иудейского царя, сына Иоаса, сына Охозии. Затем Иоас отправился в Иерусалим и разрушил там стену Иерусалима, от Ефремовых ворот до угловых ворот, на 400 локтей.

24 Он забрал сокровища из царского дворца, всё золото, серебро и всю посуду из храма Божьего, за которые отвечал Овед-Едом. Затем он взял заложников и вернулся в Самарию.

25 Амасия, сын Иоаса, иудейский царь, прожил пятнадцать лет после смерти Иоаса, сына Иоахаза, израильского царя.

26 Остальные дела Амасии, от начала и до конца, описаны в книге «Летописи иудейских и израильских царей».

27 Когда Амасия перестал следовать Господу, жители Иерусалима устроили против него заговор, и поэтому Амасия бежал в Лахис. Но заговорщики послали за ним людей в Лахис и убили его там.

28 Тело Амасии привезли обратно на конях и похоронили его вместе с его предками в иудейском городе.

2-а хронiки Розділ 25	2-я Летопись Глава 25
1 У віці двадцяти й п'яти літ зацарював Амація, і двадцять і п'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Єгоаддан, з Єрусалиму.	1 Амасии было двадцать пять лет, когда он стал царём, и правил он в Иерусалиме двадцать девять лет. Его мать звали Иегоаддань; она была родом из Иерусалима.
2 І робив він угодне в Господніх оча́х, тільки не з ці́лим серцем.	2 Амасия делал то, что Господь считал правильным, но он не следовал Господу всем сердцем.
3 І сталося, як зміцнилося царство за ним, то він повбивав своїх рабів, що забили царя свого, його батька.	3 Когда власть Амасии в царстве окрепла, он убил слуг, которые убили его отца.
4 А синів їх він не позабивав, як написано в книзі Мойсеєвого Зако́ну, що наказав був Господь, говорячи: „Не помруть батьки за синів, а сини не помруть за батьків, бо кожен за гріх свій помре́“.	4 Но Амасия не убил их детей, потому что подчинился закону, написанному в книге Моисея, в котором Господь приказал: «Родители не должны быть наказаны смертью за то, что сделали их дети, а дети не должны быть наказаны смертью за то, что сделали их родители. Каждый должен быть наказан смертью только за своё собственное преступление».
5 І зібрав Амація Юду, і поставив їх за домом їхніх батькі́в, за тисячниками та за сотниками для всього Юди та Веніямина; і він перелічив їх від віку двадцяти́ років і вище, і знайшов їх три сотні тисяч ви́браного, здатного до війська, хто тримає ра́тище та великого щита́.	5 Амасия собрал вместе всех иудеев. Он разделил их на группы по семьям и поставил над ними начальников тысяч и сотен. Эти вожди отвечали за всех воинов: иудеев и вениамитян. Все мужчины, которые были избраны воинами, были двадцать лет и старше. Всего их было триста тысяч искусных воинов, готовых к бою, вооружённых копьями и щитами.
6 І найняв він із Ізраїля сотню тисяч хоробрих воякі́в за сотню талантів срібла.	6 Амасия также нанял сто тысяч воинов из Израиля за 100 талантов серебра.
7 І прийшов до нього Божий чоловік, говорячи: „О ца́рю, нехай не вихо́дить з тобою Ізраїлеве ві́йсько, бо Господь не з Ізраїлем, ні з жодним із синів Єфрема.	7 Но к Амасии пришёл Божий человек и сказал: «Царь, не позволяй израильскому войску идти с тобой, так как Господь не помогает израильтянам, Он не с народом Ефрема.
8 Але йди тільки ти, роби, будь відважний на війні! Інакше вчи́нить Бог, що ти спіткне́шся перед ворогом, бо в Бога є сила допомагати, або робити, щоб спіткну́тися“.	8 Может быть, ты укрепишься и подготовишься к войне, но только Бог может помочь тебе победить или проиграть».
9 І сказав Амація до Божого чоловіка: „А що́ робити з тією сотнею талантів, що я дав Ізраїлевому ві́йську?“ А Божий чоловік відказав: „Господь може дати тобі більше від цьо́го!“	9 Амасия сказал Божьему человеку: «А как же 100 талантов серебра, которые я уже заплатил израильскому войску?» Божий человек ответил: «Господь может дать тебе намного больше!»
10 І відділив Амація їх, те ві́йсько, що прийшло з краю Єфремового, щоб ішло на своє місце. І дуже запали́вся їхній гнів на Юду, і вони вернулися на своє місце в запа́леному гніві.	10 Тогда Амасия отправил израильское войско домой в землю Ефрема. Эти люди очень рассердились на царя и на иудейский народ и вернулись домой очень разгневанными.
11 А Амація зміцни́вся, і попровадив свій наро́д, і пішов до Соляної долини, і побив десять тисяч Сеїрових синів,	11 Тогда Амасия набрался храбрости и повёл своё войско в Соляную долину, в страну Едом. Там войско Амасии убило десять тысяч человек из Сеира.
12 а десять тисяч живих узяли́ Юдині сини до неволі. І привели́ їх на верхі́в'я скелі, і поскида́ли їх з верхі́в'я тієї скелі, — і всі вони позабивалися.	12 Иудейское войско также захватило в плен десять тысяч человек. Иудеи привели этих людей, ещё живых, на вершину скалы и сбросили их, и тела их разбились о камни.
13 А люди того ві́йська, що Амація вернув, щоб не йшли з ним на війну, розси́палися по Юдиних містах від Самарії й аж до Бет-Хорону, і повбива́ли з них три тисячі, і пограбували велику здо́бич.	13 В то же время израильское войско напало на некоторые города Иудеи от Беф-Орона до Самарии. Они убили три тысячи человек и забрали много ценных вещей. Израильтяне были очень злы, так как Амасия не позволил им пойти с ним на войну.
14 І сталося по то́му, як прийшов Амація, побивши едо́млян, то він приніс богів Сеїрових синів, і поставив їх собі за богів, і перед ними вклоня́вся, і їм кадив.	14 Амасия, вернувшись после разгрома идумеян, принёс идолов, богов, которым поклонялся народ Сеира, и начал поклоняться этим идолам и сжигать в их честь благовонное курение.
15 І запали́вся Господній гнів на Амацію, і Він послав до нього пророка, а той сказав йому́: „На́що ти звертався до богі́в цього народу, богів, що не врятували народу свого від твоєї руки?“	15 Господь был очень разгневан на Амасию и поэтому послал к нему пророка. Пророк сказал: «Амасия, почему ты поклоняешься богам, которым поклонялись эти люди? Эти боги даже не могли спасти свой народ от тебя!»
16 І сталося, як він говорив це до нього, сказав йому цар: „Чи я поставив тебе за царевого дора́дника? Перестань собі, нащо вбивати тебе?“ І перестав той пророк, але сказав: „Я знаю, що Бог постановив погубити тебе, бо зробив ти це, і не слухав моєї поради“.	16 Когда пророк всё ещё говорил, Амасия перебил его: «Мы никогда не делали тебя советником царя! Замолчи! Если ты не замолчишь, то будешь убит!» Пророк замолчал, но потом сказал: «Бог действительно решил уничтожить тебя, потому что ты поступил очень плохо и не послушал моего совета».
17 І радився Амація, цар Юдин, і послав до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говорячи: „Іди но, поміряємось!“	17 Амасия, иудейский царь, поговорил со своими советниками, а затем отправил послание к Иоасу. Амасия сказал Иоасу, израильскому царю: «Выходи, давай сразимся один на один». Иоас был сыном Иоахаза, а Иоахаз был сыном Ииуя.
18 І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: „Терни́на, що на Лива́ні, послала до кедри́ни, що на Ливані, кажучи: Дай но дочку́ свою́ моєму синові за жінку! Та перейшла польова́ звірина́, що на Ливані, і витоптала ту терни́ну.	18 Тогда Иоас, израильский царь, послал ответ Амасии, иудейскому царю. Иоас рассказал следующую историю: «Маленький терновый куст ливанский послал сказать большому ливанскому кедру: „Отдай свою дочь замуж за моего сына”. Но пришёл дикий зверь, прошёл по терновому кусту и уничтожил его.
19 Ти сказав: Ось побив ти Едома, і підне́сло тебе серце твоє, щоб пиша́тися. Тепер сиди ж у своєму домі. На́що будеш дрочи́тися зо злом, і впадеш ти та Юда з тобою?“	19 Ты победил Едом и теперь, из-за этой победы, ты возгордился. Хвастайся об этом у себя дома! Не ищи сам себе беды! Иначе ты погибнешь, и Иуда погибнет вместе с тобой!»
20 Та не послухався Амація, бо від Бога було це, щоб віддати їх у руку ворога, бо зверта́лися вони до едо́мських богів.	20 Однако Амасия не послушался предостережения. Всё это случилось согласно замыслу Божьему. Так как народ Иудеи поклонялся богам, которым следовал народ Едома, Бог решил позволить Израилю разбить Иудею.
21 І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і зустрі́лися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.	21 Тогда Иоас, израильский царь, вышел против Амасии, иудейского царя, и встретился с ним в Вефсамисе Иудейском.
22 І був побитий Юда перед Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого́.	22 Израильтяне разбили иудеев, и все иудеи разбежались по своим домам.
23 А Йоаш, цар Ізраїлів, схопи́в Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Єгоахаза, у Бет-Шемеші, і привів його до Єрусалиму, і зробив пролі́м в єрусалиському мурі, від Єфремової брами аж до брами Нарі́жної, чотири сотні ліктів.	23 В Вефсамисе Иоас, израильский царь, захватил Амасию, иудейского царя, сына Иоаса, сына Охозии. Затем Иоас отправился в Иерусалим и разрушил там стену Иерусалима, от Ефремовых ворот до угловых ворот, на 400 локтей.
24 І забрав він усе золото й срібло, та ввесь по́суд, що знахо́дився в Божому домі в Овед-Едома, та ска́рби царевого дому, та закла́дників, і вернувся в Самарію.	24 Он забрал сокровища из царского дворца, всё золото, серебро и всю посуду из храма Божьего, за которые отвечал Овед-Едом. Затем он взял заложников и вернулся в Самарию.
25 І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п'ятнадцять літ.	25 Амасия, сын Иоаса, иудейский царь, прожил пятнадцать лет после смерти Иоаса, сына Иоахаза, израильского царя.
26 А решта діл Амації, перші та останні, ото вони написані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.	26 Остальные дела Амасии, от начала и до конца, описаны в книге «Летописи иудейских и израильских царей».
27 А від ча́су, коли Амація відступив від Господа, то склали на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, — і вбили його там.	27 Когда Амасия перестал следовать Господу, жители Иерусалима устроили против него заговор, и поэтому Амасия бежал в Лахис. Но заговорщики послали за ним людей в Лахис и убили его там.
28 І пове́зли його на ко́нях, і поховали його з батька́ми його в Давидовому Місті.	28 Тело Амасии привезли обратно на конях и похоронили его вместе с его предками в иудейском городе.

Старий
завіт

Новий
завіт

2-а хронiки

Розділ 25

2-я Летопись

Глава 25

2-а хронiки

Розділ 25

2-я Летопись

Глава 25

Старий завіт

Новий завіт

2-а хронiки

Розділ 25

2-я Летопись

Глава 25

2-а хронiки

Розділ 25

2-я Летопись

Глава 25

Старий
завіт

Новий
завіт